Реклама

banner

«Храми Поділля» Лисянський район
34 населених пункти, 48 храмів.

Село Босівка
Церква богородиці
Храм засновано: 1776 р.
Коментар: Церква богородиці збудована 1776 р., розширена у 1848 р. У 1853 р. прибудовано дзвіницю [ЩЛ, с. 42]. Збудована у 1766 р., у 1848 р. перебудована на 5-верху, у 1853 р. збудована дзвіниця [ЩЛ, с. 191].

Українські прізвища

Сучасне прізвище, як і повне офіційне найменування людини, що складається з імені, імені по батькові та прізвища,— явище нового часу. У минулі віки єдиних, введених державою норм ідентифікації особи не існувало і в адміністративно-юридичній практиці для позначення людини використовували різноманітні мовні засоби. Вживались одночленні наймення, виражені індивідуальним ім'ям, патронімом або відтопонімічною назвою (Бог-дашко, Миклич, Охлоповський), двочленні, що найчастіше складались із християнського імені і патроніма або прізвиська (Гришко Шульжич, Маско Микитеня), тричленні, виражені християнським іменем, патронімом і прізвиськом (Максим Харитонович Гаркавий, Лука Григорович Губа) і описові назви (Тимко з Тернополя, Гаврило Маслов зять, Миско трубач пана Черленковского).

Ось наведений список поширених прізвищ жителів смт. Лисянка правосланого віросповідання!

За даними різних джерел у селищі в 1932 – 1933 роках загинуло близько 1210 осіб. На сьогодні встановлено імена 1124. Мартиролог укладено на підставі свідчень очевидців Голодомору (Гордієнка Василя Юхимовича, Крижні Гапки, Коргун Пріськи).Свідчення зберігаються в Державному архіві Черкаської області (ДАЧО, Р-5664, оп. 1, спр. 63).

На пам'ятнику, спорудженому 1998 р. у райцентрі Лисянка на Черкащині жертвам голодомору 1933-го і репресій, викарбувано, скільки загинуло у кожному із сіл: Лисянка - 1210, Босівка - 400, Жаб'янка - 500, Кам-Брід - 560, Хижинці - 900, Чеснівка - 263, Яблунівка - 591, Почапенці - 1750, Верещаки - 750, Вотилівка - 600, Смільченці - 760...

У 1593 році Сигізмунд III Ваза закладає Лисянський замок і в 1622 році надає цьому місту-фортеці Магдебурзьке право, визнаючи важливість цього укріпленого міста на шляхах, що вели від Умані до Богуслава. А ці шляхи йшли саме через північно-західні рубежі Звенигородщини- Маньківку, Жашків, Виноград, Буки, Ризине, Лисянку, Медвин, Ісайки і вели далі до Богуслава та Переяслава.

Лисянка... Лисянщина... Ці назви багато промовляють серцю кожного українця... Хоча українські поселення з’явилися тут ще в сиву давнину, але ці слова асоціюються насамперед зі славним козацьким та гайдамацьким минулим нашої Батьківщини. Козаки... В історії українського народу вони з’являться, як з’являються найшляхетніші легенди про істиних лицарів - оборонців рідного краю. Майже вся середньовічна історія України – це історія її козацького лицарства, яка продовжується і по нині.

Семен Височан, керівник козацько-селянського повстання на Галичині, полковник війська підгірського, полковник Визвольної армії, полковник Лисянський.

Семен Височан... Він явився пригнобленому народу Галичини, як являються месії - сповнений віри, мужності, з провідницькою переконаністю у святості свого шляху і своєї справи.

оборона м-ка Лисянка козаками та місц. жителями під час повстання 1663—64 проти Речі Посполитої. Після кількох спроб взяти Лисянку штурмом (лют., черв. 1664) польс. війська на чолі з руським воєводою С.Чарнецьким наприкінці жовт. 1664 розпочали облогу містечка. Оборону Лисянки очолив прилуцький полковник Л.Горленко. Він разом зі своїм

Тарас ШЕВЧЕНКО

Гайдамаки

Бенкет у Лисянці

Смеркалося. Із Лисянки
Кругом засвітило:
Ото Ґонта з Залізняком
Люльки закурили.
Страшно, страшно закурили!
І в пеклі не вміють
Отак курить. Гнилий Тікич
Кров'ю червоніє
Шляхетською, жидівською;
А над ним палають
І хатина, і будинок;
Мов доля карає
Вельможного й неможного.
А серед базару
Стоїть Ґонта з Залізняком,
Кричать: “Ляхам кари!
Кари ляхам, щоб каялись!”
І діти карають.
Стогнуть, плачуть; один просить,
Другий проклинає;
Той молиться, сповідає
Гріхи перед братом,
Уже вбитим. Не милують,
Карають, завзяті.

Історія нашого району сягає в глибину тисячоліть. І хоч писемна історія нараховує чотири століття, але, безперечно, на пагорбі в дузі Гнилого Тікича люди селилися в прадавні часи. Знахідки знарядь праці та залишків посуду первісної людини дають підстави твердити, що наші пращури ще в доісторичну епоху цю пречудову місцину обрали для свого проживання.

Перша згадка про Лисянку датується 1593 роком, а у 1622 році містечку було надано магдебурське право.

Лисянський замок — фортеця, збудована в містечку Лисянка Черкаської області.

1. 1622 воєводі руському (рутенському) Яну Даниловичу Сигізмунд III Ваза дав грамоту, за якою він міг започаткувати місто Лисянку і надав йому Магдебурзьке право, право вибирати собі війта. Місто повинно було опасоване бути частоколом з башнями і мала бути збудована ратуша. Базари повинні бути по понеділках і п’ятницях. Місто було досить людним

Селище міського типу Лисянка розташований в долині річки Гнилий Тікич, у межах Придніпровської височини. Назва населеного пункту пов'язане з тим, що в часи монголо-татарської навали всі поселення, що знаходяться в цій місцевості, були спалені. Місцевість була як «лисина». Гора на шляху до Черкас отримала назву Лисої. А відроджене поселення назвали Лисянкою. Перша згадка про населений пункт відноситься до 1593 році, коли польський король подарував ці місця, містечко з навколишніми землями і селами, шляхтичу Валентину Чермінскому. У 1622 році місто належить Яну Даниловичу. У теж час, згідно з історичними довідниками

Лисянка.інфо в соц спільнотах

VK
ОК
FB
TW

Go to top Яндекс.Метрика QWW.com.ua - Каталог украинских сайтов Рейтинг@Mail.ru